Одны з наймэншых могілок на всходнім Пудляшу находяцце в Павлінові. Вёска ліжыт на подукруглуй выспі, сэрэд шырокуй доліны Нурца, впісануй в обшар Натура 2000. Павліновскі могілкі е однымі з цікавейшых на тэрэні Орленскуй гміны. Тому жытелі вёскі, в якуой нэ буольш за 20 домуов, гонорацце імі.
До другуй половіны ХІХ в. вёска мела назву Круглэ і належала до маёнтку Завадскіх. Од іх закупів тут зэмлю колежскі асэсор Эдуард Георг Альбэрт Шульц, которы быв в той час Бельскім леснічым. Седзіба обшырного лесніцтва находіласе в Голодах, а Круглэ сталося для Шульца месцём летнёго одпочынку. Тут збудовав нэвэлікі двуор і заложыв парк.
Эдуард Шульц быв сыном лютэранского пастора з Мітавы на Лотві. Ёго жуонка Катерына з Шэнэбэргув, дочка хірурга з Лесніцтва Гайновка, была православною. В новым дворові в Круглым-Павлінові сем’я Шульцув почала жыті в 1896 рокові. Тогды жэ умэрла 13-летня іх дочка Лідыя. Поховалі еі, яко пэршу, на новозаложоных могілках. Інформуе нас про сіетэ мэтрыка цэркві в Вульці Выгоновскуй.
Два ліета пузней умэр сам леснік Эдуард Шульц. Поховалі ёго пры дочціе, коло муровануй часовні, котору фундовав. Быв вуон лютэраніном, тому інформацыі про поховане нэ знайдэмо в цэрковных мэтрыках. Е там за тое запіс з 3 мая 1901 року про смэрть ёго жуонкі Катерыны Шульц. Мела 60 ліет і была похована коло мужа. В мэтрыці однотовалі, што была „дворянкой именья Кругле”, але як месце дэ жыла, запісанэ Павліново.
До І вуйны, в цэрковных мэтрыках, вёску целы час запісувалі Круглым. Вжэ в половіні ХІХ в. звычаёво называлі еі Павліновом, а то од імені Пауліны Завадскуй. Але нэ з ею трэба звэзуваті тэпэрышню назву вёскі, а з Пауліною Шульц, котора была мамою леснічого Эдуарда, а таксамо з іменем ёго сына Павла Шульца, которы умэр міевшы 10 ліет. Брат Павла Пётр Шульц в 1925 рокові выстаравсе, коб сэло называлосе офіцыйно Павліновом. А Круглым осталася далей тэпэрышня вёска з такою жэ назвою, дэ раней находілісе тры маёнткі.
На могілках в Павлінові нашлі вечны спочын і іншы прэдставнікі роду Шульцув, як православны, так і лютэраны. Над надгробнымі іх помнікамі з кунця ХІХ і ХХ веку домінуе мурована часовня. В сэрэдіні знайдэмо камэнну табліцю в памэть Пауліны Шульц, матэры леснічого. Найновшы могілы того роду належат до Кірыла Петровіча Шульца – учоного-электроніка з Вроцлава, которого поховалі тут в 1988 рокові і ёго брата Георгія Петровіча Шульца, професора др мэдыцыны з Варшавы, которы умэр в 1996 рокові.
(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w e-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)
Іван Мінкевіч
фото Івана Троца і з архіва Богумілы Олех
